Коротка історія пневматичного транспортування

Історія трубопровідного транспортування сягає античності. Загально відомо, що в Стародавньому Римі була система водопостачання та водовідведення; у ній використовувались глиняні й свинцеві труби. Ще до Римської держави в Стародавній Греції було реалізоване транспортування води по глиняних трубах. У Стародавньому Єгипті для транспортування води використовували мідні труби. А от у Стародавньому Китаї використовували бамбукові труби для транспортування природного газу.

Історія пневматичного транспорту сучасніша більш ніж на 2000 років. Перше промислове застосування пневматичного транспортування було, мабуть, у формі системи транспортування капсул, в якій матеріали є укладеними в циліндричні або сферичні капсули діаметром лише трохи менше діаметра трубопроводу, а потім використовують газ або рідину для витіснення капсул з одного кінець трубопроводу до іншого. Перша система пневматичних капсул була побудована та продемонстрована в Англії в 1820-х роках Джоном Валлансом. Трубопровідне транспортування твердих речовин у повітрі з'явилося дещо пізніше. Транспортування зерна у вакуумі застосовувалося вже у другій половині 19 століття для розвантаження суден. До середини 1920-х років транспортування зерна під негативним (псевдовакуум) і позитивним тиском було загальним явищем. У середині 1920-х рр. була відкрита технологія псевдозрідження (створення умов, щоб зерно перебувало в завислому стані в потоці повітря) і з того часу практика пневматичного транспортування надзвичайно зросла й охопила широкий спектр твердих частинок.

Пневматичний конвеєр переміщує зерно в закритому каналі за допомогою повітря. Якщо коротко, то транспортування зерна працює ось як. Зерно вакуумується з резервуара і разом з повітрям подається до циклона, де зерно і повітря розділяються. Повітря втягується крізь ширму в повітродувку (blower) і продувається, щоб знову підхопити зерно. Зерно ж падає в циклон і дозується через повітряний замок (air lock) у потік повітря, що надходить від повітродувки. Далі є два варіанти. Або повітря й зерно під тиском залишають пристрій по вивантажувальній трубі. Або повітря й зерно надходять по трубі до вивантажувального циклону, де зерно сповільнюється і випадає в призначений резервуар.

До переваг пневматичного транспортування зерна належать: а) гнучкість монтажу та використання; б) механічні деталі є на рівні землі; в) самоочищення; г) менший ризик пошкодження зерна; д) менше пилу в зоні всмоктування. До недоліків належать: а) більша потреба в енергії; б) шум може бути проблемою.