Елеватори у світовій історії і в Україні

Елеватор – це зерносховище, обладнане пристроями для підйому, сушіння, очищення, зберігання та ін. великої кількості зерна. Для тривалого зберігання зерно має бути сухим і прохолодним, щоб не проростало, і поміщене в фізично захищені контейнери, щоб було недоступне небажаним споживачам (гризуни, комахи) – це і забезпечує елеватор.

Елеватор безповоротно впроваджений, працює і залежить від широкого кола наявних мереж – джерел зерна, ринків зерна, транспортних маршрутів і транспортних засобів, центрів зв'язку, фінансових установ, пулів праці та джерел енергії. Це означає, що будується елеватор і експлуатується тільки в актуальних, визначених, ретельно відібраних місцях.

Слово елеватор походить від пізньо-латинського ēlevātor, що означає «підйомник». Слово має ширше застосування в сучасній англійській мові, але в нас ним позначають зерновий елеватор (англ. grain elevator). Згідно з Оксфордським словником англійської мови, grain elevator це американська фраза, вперше введена ≈1852 року, для позначення машини, що використовується для підняття кукурудзи або борошна на верхній поверх, а також будівлі, в якій розміщена ця машина.

Саме так – фраза під час винаходу охоплювала суміш машини й будівлі, на відміну від зернового силосу, який суть власне контейнер.

Відмінності силосу й елеватора:

• на відміну від елеваторів зернові силоси втілюють просту опозицію між тим що зовні і всередині;
• на відміну від силосів, які можуть бути повними, порожніми або напівповними / напівпорожніми, елеватори ніколи не пустують, навіть якщо у них немає зерна;
• елеваторний комплекс містять гетерогенний простір силосів, сушарок і машин, який не може бути легко або послідовно розділений, на відміну від силосів, які можуть бути легко розділені на дрібніші відсіки однорідного простору.

Елеватори. Історія

Ідею елеватора вдалося здійснити завдяки винаходу купцем Джозефом Дартом і інженером Робертом Данбаром парового транспортера в 1842 і 1843 роках в Баффало, Нью-Йорк. Транспортер підіймає зерно з прийомних ємностей на надсилосний поверх, де його зважують, вичищають від домішок (можливо, проводять дезінсекцію), висушують і конвеєрами засипають у силоси. Баффало, штат Нью-Йорк, був найбільшим у світі зерновим портом з 1850-х років до першої половини 20-го століття.

Деякі дослідники вважають зерновий елеватор найважливішим, але найменш визнаним винаходом в історії американського сільського господарства. Деякою мірою це стосується й історії Америки, враховуючи центральну роль, яку відіграло сільське господарство у перетворенні США в надпотужну державу.

Три десятиліття після 1860 відбулася швидка трансформація американського сільського господарства з первісного, піонерського на сучасний бізнес, організований на науковій, капіталістичної, комерційній основі.

Найбільш значним результатом цієї трансформації стало підняття Сполучених Штатів на провідне місце серед народів світу у виробництві зерна і худоби. Зерно було найважливішим американським продуктом і провідним товаром як національної, так і закордонної торгівлі.

Елеватори в Україні

З відкриттям у червні 1862 р. Миколаївського комерційного порту значно пожвавилася міська торгівля. Потужним поштовхом для розвитку комерційної діяльності порту стало відкриття в 1873 р. Харківсько-Миколаївської казенної залізниці.

Вивіз зерна в 1862 р. складав до 20 тис. тонн, а в 1892 р. склав 1,7 млн. тонн. Саме в 90-х роках XIX ст. гостро постало питання про необхідність спорудження елеватора в Миколаєві. Зведення першого корпуса елеватора було завершено в листопаді 1892, другого – у березні 1893 р. Елеватор почав роботу 10 лютого 1893 р. Загальна місткість обох корпусів елеватора – до 1,8 млн пудів пшениці.

Сумарний урожай в Україні с/г культур, зерно яких елеватори традиційно приймають на зберігання (пшениця, кукурудза, соняшник, ячмінь, соя та ріпак) у 2016 році перевищив 83 млн тонн. Місткість же зерносховищ – приблизно в 1.5–2 рази менше.

В Україні діє 761 елеватор (данні Української Аграрної біржі). 80% наявних потужностей зберігання зерна вимагає модернізації. Деякі з них можуть забезпечити зберігання зерна на термін не більше 3 місяців, менше половини елеваторів дозволяють зберігати урожай більше 1 року. У прийнятних умовах зберігається приблизно тільки половина врожаю. З-за цього 15–30% зібраного зерна псується.

Зараз потенційна місткість ринку для постачальників елеваторного обладнання та відповідних послуг величезна. Кількість елеваторів з кожним роком зростає і буде зростати, бо елеватори — це невід'ємна частина інфраструктури агробізнесу, така ж важлива, як шосейні дороги, залізниці або морські порти.